Банально звучить, та у бурхливому вирі життя люди все частіше забувають про себе. Чим ми живемо, як дихаємо - тепер мало кого бентежить. Атмосфера забруднена настільки, що про це й писати не потрібно, але... Завжди залишається капосне слово - "але". Саме там, у висотах - джерело життя - кисень... А ми живемо за принципом - "Після мене - хоч потоп." А хто ж дбатиме про матінку-природу, яка дала нем життя?
У 2005 році, як показали екологічні дослідження, суттєво зменшився обсяг забруднювальних викидів в атмосферу України: завдяки спаду виробництва. Але їх рівень залишається дуже високим у великих промислових регіонах (особливо Донецько-Придніпровському регіоні).
Провідне місце у забруднені атмосфери на цій території займає транспорт, який виділяє більше 50% загальної кількості шкідливих речовин. Протягом десятиріч фахівці боролись з проблемою вихлопних газів і все ж таки розробили методи, при дотриманні яких екологічна ситуація із забрудненням країни полегшиться, але для цього потрібні великі кошти, яких, як правило, в бюджеті з кожним роком стає все менше і менше.
А сподіватися на благочинні пожертви не приходиться... Якщо розглядати питання вирішення екологічної проблеми, то для того, щоб активно протидіяти цій екологічній проблемі треба не дуже таки й багато: необхідно збільшити кількість зелених насаджень вздовж доріг; винести автомагістралі подалі від центрів міст; удосконалити правила дорожнього руху, щоб не було заторів; розбудовувати метро; прокладати нові маршрути тролейбусів та трамваїв; застосувати на автотранспорті альтернативні види моторного палива; запровадження технології очищення повітря за допомогою фільтрів. Усе це реально зробити,а ми... Завжди укінці залишаються тільки три крапки.
І якщо подивишся на цю проблему збоку, то зрозумієш, що для її вирішення потрібно не так вже й багато, було б бажання...
Прочитано 13380 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 4.88
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Сто первый километр, или Послесловие к изящной словесности - Євген Аксарін ОТ ИЗДАТЕЛЯ
Ранее, на предыдущих авторских страницах, опубликованы были части этой повести, почти все, кроме окончания. Сделано это было намеренно - чтобы не перегружать читателя необычным материалом. Но воспоследовало неожиданное: на теле сего христианского сайта обнаружились гнойники злобы и язвы ревности не по рассуждению. Сегодня представляю читателю повесть целиком, точнее - то, что дошло до меня. Представляю не для праведников: "не здоровые имеют нужду во Враче, а больные" (Мф. 9:12). И Врачу виднее - как лечить больного.
Мне (как издателю) видится, что Целитель использует ум, способности, перипетии судьбы - всю в целом личность автора и самоё повесть как гомеопатические средства лечения от греха. Одно могу засвидетельствовать достоверно: прочитав эту вещь в рукописи, двое заключённых обратились ко Христу. После этого все комментарии к повести здесь, на сайте, будь то хвалебные или ругательные, представляются мне излишними.